Лідерські програми

«Програма «Крила» стала для мене закінченням певної епохи. З чого все починалося: протягом кількох років ми намагалися побудувати здоровий організм, який живе за своїми правилами та системою. Цей процес, який ми розпочали п’ять років тому, виявився глибшим, ніж я собі думав. Сьогодні ми маємо покоління керівників, які виросли в компанії, мають досвід, цінності, можуть організувати себе та інших, щоб бути результативними, працюють за правилами здорового організму, спрямовувати зусилля на важливі речі та відмовлятися від того, що не має значення. Кілька місяців тому ми зустрілися із зовнішнім тренером та командою та зрозуміли: люди мають гарну базу знань, розвинені навички, які теж необхідно вдосконалити, але це не так важливо на даному етапі. Ми подумали, що потрібно змінювати підхід від «годувати рибою» до «вчити ловити рибу». Ми відчули, що настав час, коли кожен має самостійно довгостроково генерувати нові можливості. Необхідно зрозуміти, що робити це мають саме вони. Ми дійшли висновку, що люди вже внутрішньо готові із завтрашнього дня змінити своє життя, щоб бути успішними та щасливими. Їм лише необхідно допомогти створити поштовх, дати ці маленькі крила. І ми вирішили створити теорію успіху, яка буде використана у роботі, у житті. У такий спосіб запустився цей продукт. Ми тестували його дуже довго, це був пілотний проект, розроблений відповідно до потреб і мети нашої команди.
Я трохи засмутився першого дня, бо зрозумів, що ми вже набагато далі, ніж я думав. Перший день закінчився тим, що Юрій Сташків, який раніше у Wrigley керував великою організацією, представленою у 15 країнах, сказав, що наші люди сильніші, ніж у нього. І це мене зачепило, у хорошому розумінні. Я зрозумів, що в тій ролі, в якій колись був, я вже людям з відділу збуту не потрібен. Слід зазначити, що під час програми був дуже високий рівень залучення людей до процесу. Першого дня люди працювали з 9:00 до 23:00. Було дуже багато позитивної енергії…»

«Чи я зможу зробити щось фантастичне? Під час конференції мені згадалася преамбула із книги Стівена Кінга, де герої розважалися такою грою, як: чи я зможу? Протягом трьох днів я часто ставив собі питання: чи можу я зробити це чи це? Чи можу я зробити щось фантастичне в цьому житті? Порушувати питання – це перший крок до просування вперед. Запитання допомагають перевірити себе на міцність».

«Великі мрії, в які справді віриш – вони змалку. Що мені найбільше сподобалося? – Все. Особливо та частина, де ми розглядали BHAG (big – великі, hairy – зухвалі, audacious – амбітні, goals – цілі). Цікаво, що я цього не знав. Але в певний момент я впіймав себе на тому, що моя команда, яка працює з продукцією в Білорусії, активно використовувала це поняття, чітко розуміючи, що це таке. Для мене це якесь досягнення тому, що у команді такі високі цілі вже є елементом культури. Найімовірніше, саме тому мені сподобалася ця частина. І ще, напевно, що мрії, в які ти справді віриш, вони з дитинства».

«Залишати 20 хвилин для себе. Найбільше мені сподобалася якість цього тренінгу. Навіть не так форма, як зміст. Все, що давали Вікторія Журавльова та Юрій Сташків, — з останніх книжок, здобутків. Також щодо організації та проведення – все було на високому рівні. Деякі речі я знав, і тут усвідомив, що ми повинні частіше практикувати та використовувати їх у життєвій рутині. Мені дуже сподобалися Тарасові слова: залиште 20 хвилин для себе, інвестуйте цей час у себе. Я зрозумів, що саме цього мені не вистачає. І я вирішив, що більше приділятиму часу для себе та самореалізації».

«Робота – це будинок, який ми разом із колегами створюємо. Те, що я виніс, має дещо особистий характер. Я ще раз звернувся до своїх думок, своїх почуттів, до свого розуміння: хто я? Що ж я? Куди ж я? Чому й як я? Розмова йде і про вчорашній день, і, звичайно, про майбутнє. Для мене це був дуже добрий поштовх для переосмислення. Програма пробудила багато думок щодо того, що є сьогодні, чого хочеться і що потрібно змінити на краще. І якщо є проблема, то як її вирішити. Робота – це вже спосіб не лише заробляти гроші, це те, що ми із колегами створюємо. Це – будинок, який ми будуємо разом. І тому ми ставимося до нього як до свого. Ось чому, коли вони говорять про роботу, вони думають про своє особисте життя, а коли говорять про особисте життя, воно пов’язане з роботою. Тут дуже важко провести грань. Цінності, а потім цілі – я був щасливий, бо це збіглося з моїм розумінням та досвідом. Ми насамперед підбираємо людей за цінностями, а потім, якщо буде бажання, ми зможемо їх навчити. Звичайно, на одних цінностях результату не отримаєш, тому професіоналізм був, є і буде дуже суттєвим чинником успіху як самої людини, так і компанії».

«Я візьму із собою відчуття того, що в мене теж ростуть крила. Найголовніше, що до початку цієї навчальної програми ми взагалі не думали про крила, про те, що вони існують. Кожен із нас почав шукати крила за спинами колег. Програма допомогла нам зрозуміти, що всі мають однакові можливості їх мати. Програма додала впевненості, що крила можуть зрости, і що у нас у всіх є шанс літати. І лише час покаже, хто знайде ці крила і полетить, а хто не зможе».

«Я дуже рада, що потрапила на цю незвичайну подію, де цікава та корисна, раціональна та емоційна була вміло поєднана в єдине ціле. Для мене цей досвід був цінним із двох причин. По-перше, я відчула взаємодію з відділом збуту, глибше зрозуміла їх цінності, потреби, пріоритети та робочі принципи, які дозволяють їм досягати результатів. Участь у цьому заході дала мені можливість краще відчути специфіку роботи відділу збуту та поглибити розуміння нашої організації загалом, що дуже важливо для мене як представника людських ресурсів. По-друге, я розширила своє розуміння успіху та успішності. Цікавий та корисний формат події спрямовував усі роздуми та розмови у площину практики, де після «розмов про високе» я отримувала дуже практичний результат. Для себе я зрозуміла, що я не лише відкривала нові питання, а й логічно завершувала роздуми та отримувала розуміння подальших кроків. Хочу сказати, що працювати було легко та приємно. Командний дух надихав і підштовхував усіх рухатися вперед разом, чути кожного і шукати відповіді питання».