Ставлення до помилок

Отримавши після останнього тренінгу відгук від учасників про вдячність керівництву за сприяння їхньому розвитку, я спершу засумнівалася у його щирості, сприйнявши це за звичну формальність.

Але один із учасників розвіяв мої сумніви, пояснивши, що ці слова були глибоко вкорінені в досвіді команди. Минулого літа на аналогічному тренінгу ми розбирали робочі ситуації, що рясніли помилками. Тоді майже всі були впевнені у жорстких наслідках, зокрема й у звільненні керівника департаменту.

Однак, на диво, ніхто не постраждав. Керівництво проаналізувало результати воркшопу, зробило висновки, і всі продовжили працювати. Я усвідомлюю, що такий підхід є скоріше винятком, але в цьому випадку він став реальністю, значною мірою завдяки переконанням СЕО компанії (мого, між іншим, учня – жартую), який розглядає помилки як необхідний елемент навчального процесу і заохочує їхнє конструктивне сприйняття.

Виходячи з цього досвіду, хочу поділитися принципами, які допомагають сформувати в команді здорове ставлення до помилок:

• Будьте толерантними до невдач, пам’ятаючи про людську природу та неминучість помилок.
• Змініть фокус з пошуку винних на аналіз причин. Уникайте слів “вина” та “заслуга”.
• Ретельно аналізуйте помилки, особливо ті, що викликають дискомфорт, щоб виявити слабкі місця.
• Підтримуйте культуру відкритого діалогу та взаємного зворотного зв’язку, оскільки об’єктивна самооцінка є складною.
• Встановіть чіткі критерії прийнятності помилок, не допускаючи критичних прорахунків ні від себе, ні від команди.

Відома мудрість “Все минеться”, приписувана царю Соломону, має й інші інтерпретації щодо ставлення до життєвих ситуацій, включаючи помилки: “І це минеться” та “Ніщо не минає”.

Тож, вибір нашого ставлення залишається за нами.