Між захистом і страхом: роль досвіду в змінах

Наш життєвий досвід має величезне значення, оскільки зазвичай саме він захищає нас від повторення старих помилок, допомагає зберігати відносну стабільність і створює відчуття передбачуваності, без якого важко рухатися вперед, однак водночас саме попередній досвід часто стає тим бар’єром, який заважає побачити очевидне – те, що світ змінився незалежно від того, чи готові ми до цього, чи ні.

Під час тренінгів керівники нерідко діляться міркуваннями й ставлять запитання на кшталт: «Навіщо бос змінює те, що і так працює?», і в цьому запитанні завжди чути не лише втому від чергових трансформацій, але й приховане небажання визнавати, що реальність не зобов’язана підлаштовуватися під наш комфорт і наш досвід, адже вона рухається далі, навіть якщо ми намагаємося залишитися на місці.

Тому в моменти, коли хочеться звинуватити керівництво, команду або «незручні тенденції», варто чесно запитати себе: що саме я намагаюся зберегти будь-якою ціною і чого насправді боюся втратити,  бо люди, які адаптуються швидше за інших, не завжди є сміливішими, вони просто не витрачають енергію на боротьбу з неминучим, розуміючи, що зміни вимагають не заперечення, а пошуку відповіді на запитання, що з ними робити.

Дивитися в очі новому завжди потребує мужності, проте значно безпечніше зробити це вчасно, поки зміни ще можна осмислити й інтегрувати, інакше рано чи пізно доведеться не приймати реальність, а поспіхом її наздоганяти.