Чи потрібно планувати у ситуації змін?

Ми пропонуємо подивитися на проблему планування ситуації кризи з дещо незвичайної точки зору — можливої моделі ставлення топ-менеджера або власника компанії до часу. У грецькій міфології згадуються два божества часу: Хронос, що уособлює «старий» час з його атрибутами у вигляді лінійного ланцюга подій, що відбуваються, і чіткої календарної послідовності і Кайрос, що опікується «новим» часом, шансами, сприятливими моментами і щасливими миттєвостями. Іменами цих богів можна назвати дві існуючі моделі відношення до часу, які безпосередньо впливають на те, як людина планує та організовує свою діяльність. Кожна модель має свої особливості, сильні та слабкі сторони.

Керівникам, які віддані «хронос»-моделі, складно працювати без наперед складеного плану дій, чітких критеріїв очікуваного результату, розставлених пріоритетів. Такий керівник пунктуальний, організований, структурований та гостро реагує на кожну зайву хвилину, втрачену марно. Як правило, якщо перша особа компанії є «хроносом», компанія працює злагоджено та організовано завдяки тому, що керівник постійно структурує простір навколо себе.

Пряма протилежність керівники-«кайроси», які при плануванні своєї роботи схильні орієнтуватися не на органайзер із жорстко зафіксованими цілями та завданнями, а на власний настрій, інтуїтивне розуміння того, що зараз вдасться виконати найкраще спонтанний імпульс. У роботі вони максимально використовують силу моменту. Наприклад, дзвінок, що надійшов, може стати основою для негайної наради для обговорення можливого нового проекту, несподівана зустріч з колегою або представником іншої компанії може підказати ідею, для реалізації якої відразу ж буде призначено відповідальні, випадково отримана інформація може спровокувати нове рішення тощо. Нерідко спонтанність такого керівника передається організації, якою він керує, у цьому випадку бізнес працює за примхами і бажаннями першої особи, що замінює стратегічні цілі та пріоритети.

“Кайроси” та “Хроноси” в ситуації кризи та змін

Як керівники з різними підходами до організації та планування поводитимуться у ситуації невизначеності та кризи? Наш досвід підказує, що менеджери схильні потрапляти у певну пастку: вони нерідко продовжують поводитися так само, як у штатних умовах, не завжди розуміючи, що ситуація невизначеності потребує якісно інших дій. Наприклад, керівник-«хронос» більшу частину свого часу інвестуватиме в переосмислення ситуації, вибір та обґрунтування певної позиції, після чого буде намічено план дій, організація і сам керівник поставить собі цілі, потім почнеться їх реалізація. У свою чергу, керівник-«кайрос» у ситуації кризи також буде працювати без плану, прагнути використовувати можливості, оцінювати те, що відбувається на предмет сприятливого моменту для змін або несподіваних дій, працювати без плану, покладаючись на волю випадку.

У зв’язку з цим, досить сміливою, але, на наш досвід, що приносить несподіваний ефект, рекомендацією з погляду короткострокового і довгострокового планування може бути пропозиція змінити звичний спосіб організації себе та простору. Для керівника-«хроносу» сама ситуація невизначеності є болісною, бо він змушений діяти в середовищі, в якому від нього майже нічого не залежить. Елементи «кайроса», привнесені в його роботу (увага до всіх сигналів, інтуїтивних здогадів, облік власних настроїв, дотримання спонтанно виникаючих дій) можуть дати керівнику можливість більш глибокого усвідомлення ситуації невизначеності. У свою чергу, керівнику-«кайросу» буде корисно певний час структурувати себе, культивуючи внутрішню дисципліну, доводячи до завершення розпочаті ініціативи та ретельно плануючи свою роботу. Ми вважаємо, що використання даного прийому від зворотного може дозволити істотно поліпшити роботу керівника в ситуації невизначеності.