Блог | Статті

Наразі вийшов новий 4 сезон подкасту “Вибір сильних”, де ми продовжуємо розмову на важливі для сьогодення теми, у тому числі й завдяки експериментам з ШІ.

Під час одного з нещодавніх управлінських тренінгів учасники дійшли цікавого висновку…

Говорити про цифри не завжди моє улюблене заняття. Але от що дійсно привертає увагу, так це корпоративна мода на обговорення всього, крім управлінської практики.

Коли хтось із ваших найсильніших гравців вирішує перейти в іншу команду, особливо якщо її очолює ваш колишній колега, перша реакція зазвичай емоційна. Це може бути розчарування, образа чи навіть відчуття зради.

Багато керівників, коли замислюються над власною неефективністю, намагаються знайти нові інструменти: системи планування, методи пріоритизації, тайм-менеджмент. Проте справжня причина часто криється в іншому — у комунікації керівника з командою.

В роботі майже кожного керівника виникають моменти, коли лідерство перестає бути пов’язано лише зі стратегію та великими цифрами, воно стає про необхідність зробити непривабливий, жорсткий вибір…

Є аспекти нашого життя, які ми не обираємо, але змушені враховувати, якщо хочемо краще розуміти себе і тих, хто нас оточує. Вони стають особливо відчутними під час змін, невизначеності чи професійного виснаження, коли навіть найстійкіші з нас починають шукати внутрішню опору.

Під час менторських сесій, присвячених кар’єрним траєкторіям та змінам, я часто даю завдання, яке звучить так: «Зупиніться на мить і пригадайте моменти, коли хтось подякував вам не формально, не з ввічливості, а по-справжньому, від серця, за те, що завдяки вам його проблема була вирішена»

Багато досвідчених керівників мають труднощі з усвідомленням принципової різниці між менеджментом і лідерством, особливо коли йдеться про досягнення результатів. Однак таке розрізнення важливе, бо лідерство передбачає розуміння того, що команди зазвичай не надихаються цифрами, а надихаються присутністю лідерів.