Опір змінам — мова, якою говорить культура

У багатьох організаціях опір змінам сприймають як щось небажане — перепону, що заважає розвитку. Але варто подивитися глибше: цей опір — не перешкода, а частина шляху. Більше того, це — сигнал, який не можна ігнорувати.

Коли в компанії запускаються зміни — навіть давно очікувані або стратегічно необхідні — першою з’являється не мотивація. З’являється напруга.

Те, що керівництво часто називає “опором”, не завжди є свідомим протестом. Частіше — це відлуння колективної пам’яті. Пам’яті про попередній біль, про ініціативи, що залишились без логічного завершення, про спроби, яким бракувало підтримки.

Ми звикли боротися з опором, переконувати, зменшувати, ламати його. Але правда в тому, що опір — це мова, якою говорить організаційна культура, коли їй бракує безпеки.

Якщо організація не має емоційної витримки, щоби витримати опір, а лише реагує силою чи швидкістю — вона приречена знову й знову запускати ті самі сценарії змін, які починаються з енергії, а завершуються розчаруванням.