Охоронці та провідники

Працюючі над книгою, стикнулася з цікавим розрізненням людей, що нас оточують, на два типи: охоронців та провідників.

Охоронці зазвичай – це всілякі «лідери думок», преса, критики, а провідники –
це ті, хто насправді нам важливі.

«Охоронці» – це ті, хто всіма силами чіпляються за владу, яку мають.
Якщо хтось мислить або поводиться інакше, ніж вони вважають правильним, то така людина для них загроза.
«Охоронці» паразитують на людській потребі – бути схваленими.
Саме вони змушують нас ходити строєм, та ще й стежать, щоб усі йшли в ногу.
«Охоронці» є всюди — у будь-якій компанії чи родині.

Тому тим, хто просуває зміни, потрібна впевненість, віра в себе та розуміння, що прокладати нові шляхи треба не як спостерігач, а як учасник.
Це допомагає рвати з безглуздими правилами, відкидати неробочі ідеї та сценарії, обходити всіляких «охоронців» зі своїми заморочками.

І ще одне – коли ми кажемо, ніби не знаємо, що робити, зазвичай це означає, що нам бракує не інформації, а сміливості…